Мертвонародження та неонатальна смерть, як справлятися з такою реальністю?

БЛОГ
ГОЛОВНА СТОРІНКА ОПІКИ АНГЕЛА

"Бути батьками без дитини"

Мертвонародження, викидень, завмерла вагітність та неонатальна смерть – це одні з найважчих втрат, які можна пережити. Після виношування дитини, разом із надіями, очікуваннями та мріями про майбутнє, переживання втрати відчувається так, наче майбутнього більше немає. Інтенсивний біль від пережитої завмерлої вагітності або неонатальної смерті – це різка зміна від солодких очікувань до зневіри та шоку. Люди, в очікуванні стати батьками, в один момент стають батьками без дитини.


Мертвонароджена дитина

Мертвонародження – це смерть дитини в утробі матері та може статися від 22-го тижня до самого моменту перед народженням. Для прикладу в Австралії, одне дитя зі 140 народжується мертвим Австралії, це 2000 дітей кожного року при населенні країни 25 млн осіб. Ця цифра залишається стабільною вже впродовж десяти років.

За даними Державної Служби Статистика в Україні у 2016 році 2244 дитини народились мертвими, проте інші джерела наводять статистику, що 0.8% дітей в Україні народжуються мертвими. "Ми не можемо говорити про достовірну статистику щодо загибелі утробної дитини в нашій країні. В Україні офіційна статистика 8,8 смерті утробної дитини на тисячу вагітних. Я в це не вірю — їх набагато більше. У деяких країнах - 20-30 випадків на тисячу. Найнижчі показники фіксуються в найбільш малорозвинених країнах, де статистики просто немає", - сказав Бакшеєв. За його словами, в медичній системі досі діє радянський принцип — приховування реальних цифр — із матеріалів Укрінформ 22.11.2018р. "Антенатальна охорона плода в Україні".

Більшість випадків мертвонародження виникають до початку пологів. Вагітна жінка може підозрювати, що щось не так, якщо вона не відчуває рухів дитини. Є частина випадків, коли дитина помирає під час пологів. Ультразвук може підтвердити смерть дитини, показавши відсутність серцебиття.


Неонатальна смерть

Якщо дитина помирає у перші 28 днів свого життя – то це неонатальна смерть. У 2016 році в Україні померло 1830 немовлят у перші 28 днів свого життя, з яких 1256 – у перші 7 днів життя, за даними Державного департаменту статистика України.

Неонатальна смерть часто є наслідком передчасності, коли дитя народжується з недорозвиненими органами або з іншими ускладненнями. Аномалії та дефекти при народженні можуть мінімізувати шанси дитини на виживання. Попри розвиток у медицині за останні роки, лише малий відсоток дітей, народжених між 23 та 24 тижнями виживають. Проте, інколи стається чудо.

Як справлятись із рішеннями, які потрібно прийняти після смерті дитини
Перші кілька днів для батьків – це шоковий стан. Дуже важливо в ці моменти не приймати рішень поспіхом. Важливо зважити всі опції, які є, якщо є сумніви – порадитись або розпитати медичний персонал. Найголовніше – діяти так, як ви відчуваєте буде краще для вас, у такий складний період немає правильних та неправильних рішень.

Оскільки не у всіх лікарнях медичний персонал підготовлений, як діяти у таких ситуаціях, дуже важливо для батьків постаратись провести певний час із новонародженою дитиною. Це може здаватись дуже складним рішенням, але насправді це допомагає. Практика розвинених країн, де опіка над батьками, які втратили дітей показує, що батьки знаходять спокій якщо можуть провести час із новонародженою дитиною, отримати фото, одягнути дитя в одяг, у якому мали б забрати додому та дозволити найріднішим побачити новонароджене дитя.


Стати батьками без дитини

Мертвонароджене дитя або неонатальна втрата – це дуже емоційні переживання. Одразу слідуючи такому народженню багато батьків підтверджують, що це дуже важливо побачити своїх дітей та мати можливість привітатися і попрощатися. Ім'я дитини, розміри та вагу варто зафіксувати та зберегти, зробити фото, а також відбиток ручки та ніжки, зберегти локон волосся, якщо є така можливість. Багато батьків підтверджують, що час, проведений з дитям, для них був зцілюючим, інші ж, перебуваючи у скорботі, можуть вважати це надто складним.

Ти можеш думати, чи маєш право називатись мамою або батьком після ранньої втрати дитини. Визнай те, що ти є мамою або татом, ти є одним із батьків, які пережили смерть дитини. Відкрито говорити про твоє дитя допоможе тобі та іншим прийняти те, що ти є мамою або батьком.


Вчитися жити після перинатальної та неонатальної втрати

Пережити мертвонародження або неонатальну смерть – це дуже травматична подія у житті та неймовірно важливим є дати можливість батькам скорбити достатню кількість часу та у той спосіб, який для них є найбільш зцілюючим. Є кілька речей, які можна зробити, щоб справитися з болем та стражданнями, що наступають після раптової втрати дитини.


Залучи сім'ю та друзів
Звернись до рідних або друзів, щоб допомогли тобі у час скорботи і щоб створити для себе близьке коло підтримки. Підтримка дуже важлива, щоб допомогти тобі проходити найважчі моменти скорботи. Якщо рідні та друзі запитують, чи можуть вони тобі допомогти – не соромся, скажи, чим саме вони можуть тобі допомогти. Можливо приготувати їжу або подивитись за іншими дітьми.


Потурбуйся про свій фізичний стан
Ти будеш почуватися емоційно спустоншеною(им) та виснаженою(им), але важливо харчуватись здорово, відпочивати та не забувати про фізичні вправи. Що допоможе тобі у реабілітації. Підтримувати здоровий спосіб життя допоможе тобі подолати емоційну втому, яку ти відчуваєш. як результат сильної скорботи.


Говори або пиши про своє дитя
Інколи це допомагає, висловити або написати про емоції, які ти переживаєш. Ігнорувати або пробувати забути свої почуття не допомагає у час скорботи. Запиши свої емоції у щоденник. Створи книгу спогадів свого дитя, куди збережи згадки, фото, відкритки та інші речі, які допоможуть тобі зберегти пам'ять про своє дитя.


Визнай своє батьківство
Пам'ятай, у тебе народилося дитя, і ти маєш спогади про це дитя. Не бійся говорити іншим про народження та смерть твоєї дитини, щоб інші також усвідомили, що ти відносишся до батьків.

У нашому суспільстві смерть дитини інколи вважається поразкою матері та сім'ї часто не отримують належної підтримки. Це призводить до того, що жінки та чоловіки приховують свій біль, і як наслідок, ніколи не реабілітуються від втрати.

Створити спогади, визнати власне батьківство, визнати той факт, що дитина не лише померла, але також і жила і була з вами впродовж кількох місяців – є дуже важливим. Визнати власне право на скорботу та шукати підтримки у тих, хто розуміє масштаб трагедії – все це допоможе зціленню. Це не особиста поразка, це не подія, якої можна соромитись чи яку варто приховувати, це народження та смерть дитини, життя якої закінчилось надто рано, але мало дуже великий вплив на кожного, хто був поряд.

Також, ти можеш долучитися до онлайн груп підтримки Опіка Ангела, де маєш можливість поділитися власними переживаннями з іншими батьками у скорботі.

— Я досі виглядаю вагітною. Коли моє тіло відновиться?
Фізіологічні процеси можуть бути доволі складними. Тіло матері проходить через однакові процеси після пологів. Гормональні зміни, які відбуваються після народження можуть спричиняти зміни настрою. Тіло матері буде виглядати вагітним ще якийсь час, але за кілька місяців повернеться до норми. Це дуже складний період і це дуже важливо, щоб мати у час скорботи ставилася бережно до себе і не пробувала через силу «повернутись у форму».

— Моє дитя померло, але у мене все одно з'являється молоко. Як мені це припинити?
Це надзвичайно сильно ранить емоційно, коли після смерті дитини тіло починає виробляти молоко. Це один з найскладніших моментів, з яким доводиться стикатись матерям у скорботі, як на фізичному, так і на емоційному рівні. Відчуття несправедливості, коли дитя помирає, а тіло функціонує так, наче дитя живе.
Як правило це займає кілька днів, щоб молоко перестало виділятися. Щоб пришвидшити цей процес, важливо не торкатись до грудей і не зціджувати молоко. Якщо ти це робитимеш, молоко буде продовжувати прибувати. Є спеціальні медикаменти, які допомагають з припиненням появи молока.

— Я можу відчувати рухи дитини та чути плач у ночі. Чому?
Це правдивий феномен. Багато матерів, чиї діти померли в утробі або на дуже ранніх термінах після пологів є впевнені в тому, що відчувають рухи в животі, навіть дні та тижні після пологів. Ці відчуття здаються справжніми. Це важливо проговорити з кимось із близьких, хто зможе поставитись до вас з розумінням. Це є нормальна реакція, яка пройде.

— Якими є ризики, що все повториться знову при наступній вагітності?
Батьки, в яких померла дитина, матимуть страх, що це може трапитися знову, проте ризики є доволі малими для більшості пар. Ризик мертвонародження може бути вищим, якщо попередні проблеми були пов'язаними із хронічними захворюваннями матері, такими як діабет, якщо вони спричинили попередню втрату. Дуже важливо поспілкуватися із медичними професіоналами, щодо ризиків, які можуть бути під час наступної вагітності.

— Скільки потрібно чекати, щоб почати пробувати завагітніти знову?
Рішення почати спроби завагітніти ще раз може бути складним. Деякі пари вирішують, що хочуть мати наступну дитину майже відразу після втрати. Інші пари вирішують зачекати певний час, щоб підготуватися фізично та емоційно, щоб справитись зі змінними емоціями, які супроводжуватимуть наступну вагітність. Рекомендуємо завжди звертатись за консультацією до спеціалістів при плануванні наступної вагітності.

Статтю написано із використанням інформації з книги "Маленькі дива. Як справитись із безпліддям, мертвонародженням та передчасним народженням.", від Фундації Бонні Бейбіс



________________________________
Хочу щоб таких матеріалів було більше!
ПІДТРИМАТИ ОПІКУ АНГЕЛА
________________________________

Інші пов'язані статті

Викидень, або правило 12-ти тижнів. Горе в якому ти одна
Чому необхідно говорити про втрату дитини?
БЛОГ
ГОЛОВНА СТОРІНКА ОПІКИ АНГЕЛА