Блог Опіки Ангела

Що потрібно знати про втрату дитини близьким

Проживання горя
Блог Опіки Ангела

Коли жінки втрачають дитину, то вони дуже швидко усвідомлюють, що всі вони не хотіли б чути від інших одні й ті ж слова. Ці слова, звичайно, говоряться не зі зла, а в спробах пом'якшити біль. Цей список був складений матерями для того, щоб допомогти іншим людям зрозуміти втрату дитини та багато в чому він також показує стан обох батьків.

Намагаючись допомогти жінці, яка втратила дитину у 1,2 чи 3 триместрі вагітності або після пологів, найкраще правило — бути тактовним: не висловлюйте особистої думки про її життя, рішення і перспективі наступних дітей. Жодна жінка не шукає рад і думок серед своїх близьких і знайомих з приводу того, чому це сталося і як їй з цим впоратися.
.
Не кажіть: «На все воля Божа».
Навіть якщо ми парафіяни однієї церкви, то якщо ви не священник і я не шукаю у вас духовної ради, будь ласка, не кажіть, що хоче Бог. Крім того, багато жахливих речей відбувається з волі Бога, але від цього вони не стають менш жахливими.

Не кажіть: «Це на краще — можливо, щось було не так з дитиною».
Дійсно, щось було не так, і в цьому все і горе. У мого малюка не було жодного шансу. Не треба, будь ласка, на цьому наголошувати зайвий раз.

Не кажіть: «У тебе ще будуть інші діти».
Цей малюк незамінний. Якби мені довелося вибирати: або втратити дитину або проткнути собі виделкою око, я б сказала: «Давайте виделку». Я б померла за цю дитину, як ви померли б за своїх дітей.

Не кажіть: «Будь вдячна за тих дітей, що у тебе є».
Якби ваша мати померла в жахливій катастрофі і ви б сумували за нею, були б ви вдячні за те, що у вас залишився батько?

Не кажіть: «Слава Богу, що ти втратила дитину, ще не встигнувши полюбити її».
Я любила мою дитину. Не важливо, втратила я її після двох тижнів вагітності або відразу після народження, я вже любила її.

Не кажіть: «Чи не час уже жити далі?».
Горе мені зовсім не в задоволення, я б хотіла, щоб цього ніколи не сталося, але так сталося і це стало назавжди частиною мене. Біль вщухне свого часу, ні я, ні ви не можемо встановити цей термін.

Не кажіть: «Тепер у тебе є янголятко».
Я не хотіла, щоб моя дитина стала ангелом. Я хотіла, щоб вона мене поховала в старості.

Не кажіть: «Я розумію, як ти себе почуваєш».
Якщо ви ніколи не втрачали дитини, ви не знаєте цього почуття, а якщо навіть втрачали, то все одно всі журяться по-різному.

Не розказуйте мені жахливих історій про своїх сусідів, кузин, матерів, у яких був гірший досвід.
Менше за все мені зараз потрібно дізнатися, що це може статися ще раз або що я могла б виношувати до останнього тижня, а потім 20 годин народжувати вже мертву дитину.
Ці історії лякають, жахають і змушують плакати ночами від відчаю. Навіть якщо вони закінчилися добре, не треба зі мною ними ділитися.

Не удавайте, ніби нічого не сталося і не змінюйте тему, якщо я її завела.
Якщо я кажу: «До того, як дитина померла ...» або «коли я була вагітна ...», не лякайтеся. Якщо я про це говорю, значить я хочу про це говорити. Давайте мені говорити. Вдаючи, що нічого не сталося, ви змушуєте мене відчувати себе самотньо.

Не кажіть: «Це не твоя вина».
Може бути, моєї провини тут і не було, але це була моя відповідальність і я не впоралася. Від того, що я не мала шансу на успіх, мені тільки гірше. Це маленьке створіння покладалося на мене, а я не змогла зробити так, щоб воно з'явилося на світ. Я повинна була б дбати про нього все життя, але не змогла йому дати навіть дитинство. Ви не уявляєте, яка я зла на своє тіло!

Не кажіть: «Ти все одно була не дуже впевнена на рахунок дитини».
Я вже відчуваю себе дуже винною за те, що скаржилася на ранкове нездужання, на неготовність до появи дитини, на недостатній сімейний бюджет. Я вже боюся, що дитина померла тому, що я не приймала вітаміни, або пила занадто багато кави або навіть алкоголь, коли була вагітна. Я ненавиджу себе за кожну хвилину, коли у мене були сумніви. Бути невпевненою у вагітності не те ж саме, що хотіти смерті дитини - я ніколи б не вибрала цього.


Говоріть: «Я жалкую».
Цього достатньо. Не потрібно красномовства. Скажіть це щиро і це буде мати значення.
.
Говоріть: «Коли-небудь ви будете відмінними батьками».
Або «Ви прекрасні батьки та дитина була щаслива з вами». Нам обом потрібно це чути.

Говоріть: «Я запалив свічку для вашого малюка» або «Я помолився за вашого малюка».

Надішліть квіти або листівку.
Всі вони дають мені відчуття, що моя дитина була любимою. Не посилайте повторно, якщо я не відповідаю.

Не дзвоніть по кілька разів і не гнівайтесь, якщо включений автовідповідач і я не передзвонюю. Навіть, якщо ми близькі друзі. Ви мені допоможете тим, що не будете деякий час від мене нічого чекати.

Якщо ви начальник або колега:
Усвідомте, що у мене в родині сталася смерть, а не просто медичні обставини.
Усвідомте, що на додаток до фізичних наслідків, які я можу відчувати, я якийсь час буду сумувати. Будь ласка, поводьтеся зі мною, як і з будь-яким іншим, у кого померла кохана людина. Мені потрібен час і простір.

Будь ласка, не приводьте свою дитину на роботу.
Якщо ваша племінниця вагітна або у дочки щойно народилася дитина, не діліться зі мною цією новиною прямо зараз. Не те, щоб я не могла за них порадіти, але при погляді на кожного усміхненого малюка, кожну сяючу новоспечену маму мені нестерпно боляче на серці.

Я можу виглядати нормально, але дуже може бути, що я все ще плачу кожного дня. Можуть пройти тижні, перш ніж я зможу не думати про це хоча б протягом години. Ви дізнаєтеся, коли я буду готова. Я сама скажу: «Ваша дочка вже народила дитину?» Або «Як ваш малюк? Давненько я його не бачила».
.
Найголовніше, пам'ятайте, що це найгірше, що коли-небудь зі мною траплялося. Слово «викидень» маленьке і нескладне. Але смерть моєї дитини монолітна і жахлива. Мені знадобиться час, щоб зрозуміти, як мені з нею далі жити. Перенесіть це зі мною.
.
Оригінал:
http://sids-network.org/fp/anon.htm
________________________________________
Хочу щоб таких матеріалів було більше!
ПІДТРИМАТИ ОПІКУ АНГЕЛА
________________________________________

Інші статті у нашому блозі: https://angelscare.org.ua/blog